Після брифінгу у гостинній команди Макларен керівник команди Андреа Стелла визнав, що аналіз роботи силових установок 2026 року виявився надзвичайно складним. «Коли ми намагаємося розібратися, це відразу стає дуже заплутаним. Навіть коли я йшов на брифінг, там ще тривали дискусії щодо причин різниці в швидкості, хоча за параметрами її не мало бути», — зазначив він.
Ця проблема не оминула й інших пілотів. Наприклад, у Оскара Піастрі виникли проблеми зі швидкістю на прямих під час кваліфікації на Гран-прі Бельгії, коли він поступився Ландо Норрісу на фінальному відрізку траси. А Джордж Расселл після гонки зізнався, що так і не зміг зрозуміти, чому його машина втрачала швидкість на прямих.
Експерти зазначають, що нові правила 2026 року роблять пілотів залежними від алгоритмів, які керують розподілом енергії. На трасах з довгими прямими, як-от Спа-Франкоршам, ця проблема стає особливо помітною. Команди називають такі збої «проблемами програмного забезпечення», але насправді йдеться про те, що комп’ютери вирішують, коли і де витрачати обмежені енергетичні ресурси — і це викликає занепокоєння серед гонщиків.
Ландо Норріс за кермом Макларена
Нові силові установки 2026 року стали значним кроком уперед у розвитку гібридних технологій, але водночас поставили під сумнів традиційну роль гонщика у Формулі 1. Якщо раніше швидкість залежала від майстерності пілота, то тепер вирішальну роль відіграють алгоритми. Це викликає питання: чи не втрачають гонщики контроль над своїми машинами, перетворюючись на заручників власних силових установок?
Стаття адаптована за допомогою ШІ, джерело Motorsport
